АКТУАЛЬНЕ

КРИЗА ТРИВАЄ – ОСВІТА РОЗВИВАЄТЬСЯ

       У переддень нового навчального року святошинські освітяни, як завжди, підводять підсумки року минулого і думають про прийдешній – яким він буде, що треба зробити, вдосконалити, подолати, а, може, й перетерпіти.

       Головний підсумок пройденого за рік шляху не залишає місця для сумнівів – попри всі суспільні негаразди, які не минають закладів освіти, ми йдемо по висхідній,  святошинські заклади освіти суттєво покращили свою роботу за багатьма показниками. Одним із переконливих свідчень успішної співпраці наших учнів та вчителів стала «Золота сова», котра вперше, і сподіваємось, не востаннє, оселилась у Святошинському управління освіти. Цю перехідну почесну відзнаку присвоєно району за перше загальнокомандне місце у міському конкурсі-захисті робіт Малої академії наук, а гімназія «Академія», як окремий заклад, нагороджена цим призом утретє поспіль, за що ми її щиро поздоровляємо.

       З-поміж інших здобутків святошинської освіти варто відзначити ІІІ місце районної учнівської команда у міському етапі Всеукраїнських учнівських олімпіад, ІІ місце, яке вибороли наші школярі у міському огляді-конкурсі на кращу організацію правової освіти та виховання у навчальних закладах м. Києва у 2007-2008 навчальному році, ІІ місце команди району у міській Спартакіаді допризовної молоді з військового семиборства, СЗШ № 253 визнано переможцем ІІІ, міського, етапу Всеукраїнської акції «Живи, книго!» .

       Вартісний внесок наших школярів та педагогів у дослідження, пов’язані з темою Голодомору 1932-1933 років, підтверджено результатами останього, Всеукраїнського, туру конкурсу. Серед столичних загальноосвітніх закладів лише святошинці презентували журі колективні проекти, які відзначено вищими нагородами Всеукраїнського туру. Результати праці святошинських вчителів  знайшли також своє визнання на зібранні переможців міського етапу Всеукраїнського просвітницько-патріотичного конкурсу «вчинених дій» щодо вшанування пам’яті жертв Голодомору 1932-1933 років «Голодомор 1932-1933 р.р. Україна пам’ятає», яке відбулось 17 листопада у міському Будинку вчителя. Четверо з семи педагогічних працівників – переможців міського етапу – наші!

       Як завжди, не перестають радувати успіхи творчих та спортивних колективів позашкільних закладів. Найпомітнішим з досягнень минулого року є присвоєння зразковому танцювальному ансамблю «Вітамінчики» високого звання «Народний».

       Не відстають від старших наші дошкільнята та їхні вихователі. Колектив ДНЗ № 95 зайняв І місце в міському огляді-конкурсі на кращий стан фізичного виховання в дошкільних навчальних закладах. У рамках Всеукраїнської конкурсної програми з фізичного виховання для дошкільних навчальних закладів успішно відбулось веселе фізкультурне свято «Сюрпризіада, у програмі якого взяли участь 1287 вихованців, їхні батьки та педагоги.  ДНЗ №№ 200, 249, 786, 819, НВК «ДНЗ – ЗНЗ «Сузір'я»  залучено до апробації Базової програми розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», яку рекомендовано до впровадження в навчально-виховний процес дошкільних навчальних закладів згідно наказу Міністерства освіти і науки України.

       Проте, хочу загострити увагу не на здобутках, які вже належать історії, а на питанні, яке має першорядне значення для майбутнього країни і наші заклади зобов’язані взяти участь у його вирішенні. Йдеться про суттєву переорієнтацію свідомості учнів на краще засвоєння природничо-математичних дисциплін.  Дітям недостатньо, без належної мотивації, прищеплюються навички експериментального логічного мислення, підкріпленого досвідом. Це питання стоїть у площині науково-технічної бази розвитку суспільства, переходу до принципово інших видів виробництва, а що має країна? Надлишок правників, економістів, фінансистів, комп’ютерних «геніїв», а цілі галузі, пов’язані з промисловим виробництвом, оновленням його технологій технічним винахідництвом, фундаментальною та прикладною наукою, потерпають від нестачі кадрів, які до ВУЗів постачає школа.

       І в цьому є проблема. Дітям нецікаві природничо-математичні предмети. А як може бути інакше, коли немає як, чим, на чому демонструвати принадливість цих дисциплін. Що таке фізика без досліду, хімія, біологія? Повинна бути відтворена матеріальна, експериментальна база. Її немає, занедбано все. Існують поодинокі кабінети, лабораторії у поодиноких закладах. Звісно, вже є інтерактивні дошки, які пожвавлюють процес навчання, роблять наочними і значно більш цікавими багато речей. Але віртуальний експеримент не замінить реальне дослідження  Діти завжди прагнуть наочності. Ти їм дай відчути запах, смак експерименту, зробити своє маленьке відкриття, доторкнутись глибин пізнання. Це захоплює, зачаровує дитину, дає їй поштовх до нових і нових досліджень – і вона вже у полоні свого покликання.

       Отже, завданням наших закладів та вчителів-науковців є скоригувати програми, методи, форми роботи у цьому напрямі, вибудувати ланцюжок: знання – експерименти – зацікавленість -винаходи – відкриття. Перші кроки у цьому напрямку було зроблено від початку минулого навчального року. Тоді, після проведення ініційованої нами міжнародної конференції «Модернізаційні процеси в освітній галузі: досвід і перспективи», що проходила у приміщенні Української Академії наук, і подальших перемовин,  в яких взяв участь Президент і науковці Академії, було підписано Договір управління освіти про науково-дослідницьку співпрацю з цією установою, в якій активну участь мають брати учні-святошинці. 

       Великі надії в плані активізації вивчення природничо-математичних дисциплін покладаються на єдину в районі фізико-математична школу № 185. Вона, отримавши приставку «спеціалізована», з року на рік зростає професійно, складаються сильні кафедри з профільних предметів, збільшується кількість переможців олімпіад та конкурсів МАН. Три роки, як у школі започатковано і успішно проводиться відкрита фізико-математична олімпіада «Шляхами В.І.Вернадського», за участю представників київських шкіл та інших міст України. Поглиблюється співпраця з відповідними кафедрами Національного університету «КПІ», та Національного університету харчових технологій, науковцями інших установ. Треба закріплювати і розвивати цю тенденцію і в інших наших закладах, які мають відповідне спрямування і сильних вчителів природничих наук.

       І тут постає вкрай серйозне питання відповідності вчителя запитам теперішніх учнів. Діти зараз не ті, що були 10-15 років тому. Це зовсім інше покоління. І хоч дорослі дяді і тьоті через усі ЗМІ, реклами, комп’ютерні ігри і т.п. тягнуть їх у бездуховність і цинізм, погляньмо на наших учнів з іншого боку. Вони особистості, вільні, розкуті, заряджені на сприйняття всього нового, на «ти» з Інтернетом. Вони часто випереджають своїх вчителів, тож ставляться до їх настанов дещо скептично. Вчителю вже не допомагає попередній досвід, він у даному разі тягне назад. Ті форми, методи, які вчитель законсервував у собі - непереконливі для сьогоднішніх дітей. Погодьмося, з кожним роком все більшає конфліктів «вчитель-учень» і цей розрив у багатьох випадках поглиблюється,   ставить між ними майже непробивну стіну.

       Так,  перелаштуватись на новий лад, вчитись у цих умовах і з цими дітьми плідно працювати – задача не з легких, особливо для досвідчених «кадрів». Але іншого шляху немає. Адже ми працюємо для дітей, заради дітей і разом з дітьми – саме для цього ми, вчителі, найняті суспільством.

       Насамкінець, хочу побажати всім нам у новому навчальному році здоров’я, добра, мудрості, терпіння, щоб достойно витримати чергові випробування «на стійкість».

       І хай благословить нас на це Господь!

З повагою та любов’ю,

Галина Терпиловська, начальник управління освіти